Верховний суд Франкфурта: Розлучення не передбачає виїзд з подружньої квартири
Перед розлученням подружжя настає рік роздільного проживання. Під час цього року подружжя більше не утворює домашньої спільноти. Проте це не означає автоматично, що один з партнерів повинен виїжджати з спільної подружньої квартири. Верховний суд Франкфурта підтвердив постановою від 28 березня 2024 року, що подружжя можуть жити роздільно навіть у спільній квартирі (Az.: 1 UF 160/23).
Окрім випадків жорстокості, розлучення можливе лише після завершення року роздільного проживання. Під час цього року подружжя не повинні створювати спільноти. Вони повинні жити окремо за столом і ліжком. Проте можливо, що подружня квартира, принаймні тимчасово, буде й надалі використовуватись спільно, як зазначають юристи MTR Legal, які, серед іншого, консультують у сімейному праві.
Верховний суд Франкфурта також у своїй постанові від 28 березня 2024 року зазначив, що виїзд одного з партнерів зі спільної подружньої квартири не є передумовою для розлучення. Це тим більше є справедливим, якщо в домогосподарстві проживають спільні діти, підкреслив суд.
Час розлучення важливий для розрахунку рівнозначних часток набутого майна
Час розлучення подружжя також важливий для поділу майна. Оскільки з подачею заяви про розлучення виникають взаємні права на інформацію про майно партнера на момент розлучення. Цей інформаційний запит покликаний запобігти маніпуляціям з майном з метою зменшення частки, обов’язкової для компенсації.
У випадку, який розглядався у Верховному суді Франкфурта, подружжя не погоджувались щодо часу розлучення. Хоча вони розірвали стосунки і хотіли розлучитися, продовжували жити під одним дахом через трьох неповнолітніх дітей. Для розрахунку розділу майна після розлучення обидва партнери подали заявки на взаємну інформацію про майно іншого на момент розлучення. Чоловік вказав пізніший час розлучення, ніж жінка. Відповідний місцевий суд вважав пізніший час як ключовий момент для розлучення.
Немає продовження домашньої спільноти
З цим не погодилася жінка. Її скарга була задоволена Верховним судом Франкфурта. Верховний суд Франкфурта підкреслив, що для визначення часу розлучення важливо визначити, коли об’єктивно не існувало більше домашньої спільноти між подружжям і принаймні один з подружжя більше не виявляв інтересу до продовження спільноти. Для розлучення не вимагається, щоб один з подружжя виїжджав з спільної квартири. Достатньо, щоб подружжя жили в подружній квартирі окремо. Для цього потрібен найвищий можливий рівень роздільного проживання відповідно до просторової ситуації. Повна розділовість не є необхідною, зазначає суд.
Проте подружжя повинні жити і спати окремо, що має бути очевидним для оточуючих, і не вести спільного господарства. Залишкові спільності мають виявлятися як несуттєві для подружнього життя при загальному розгляді. Поодинокі послуги чи підтримка не заважають визнанню розлучення, зазначив суд далі.
Дружнє ставлення не суперечить розлученню
Також дружні та розумні стосунки між подружжям не суперечать припущенню про розлучення. Це ще більше справедливо, якщо в домогосподарстві ще живуть спільні діти, зазначив суд. Уже в інтересах благополуччя дитини батьки під час розлучення зобов’язані виявляти доброзичливість. Поведінка батьків між собою часто є вирішальною для того, як діти можуть пережити розлучення своїх батьків. Тому “приємне співжиття і спільні обіди з дітьми не суперечать визнанню роздільного проживання”, підкреслив Верховний суд Франкфурта.
У розглядуваному випадку об’єктивні й суб’єктивні умови для розлучення були виконані, з моменту, коли дружина чітко повідомила чоловікові по електронній пошті, що вона відмовляється від домашньої спільноти. Чоловік на той час використовував лише спальню та ванну кімнату у підвалі. Особисті стосунки між подружжям більше не існували, навіть якщо ще були поодинокі послуги, як це трапляється і поза межами шлюбу, зазначив суд.
MTR Legal консультує клієнтів з особливими потребами щодо розлучення і розділення а також інших тем сімейного права.
Звертайтеся за контактами до нас.
