Рішення Європейського суду – Справи C-438/23 та C-240/23
Чи може стейк, шніцель або ковбаса бути також вегетаріанськими або веганськими і чи можна взагалі назвати продукт на рослинній основі таким чином? Це питання розглядав Європейський суд. Вироком від 4 жовтня 2024 року (Справи: C-438/23) ЄСПЧ чітко заявив, що суто рослинні продукти можуть носити назви тваринних продуктів, якщо для цих продуктів відсутнє обов’язкове правове найменування. Загальна національна заборона на найменування вегетаріанських або веганських продуктів, наприклад стейком, є неприйнятною, так вирішили судді в Люксембурзі.
Найменування продуктів харчування є частим спірним питанням у конкуренційному праві. В принципі, вони не мають рекламуватися так, щоб споживач міг бути введений в оману. Веганський стейк може викликати суперечності, але чи буде це вводити в оману споживача, це вже інше питання, так пояснює юридична фірма MTR Legal, яка, серед іншого, консультує з питань конкуренційного права.
Французька заборона перед ЄСПЧ
Вихідна позиція для провадження в ЄСПЧ була у французькому указі, який забороняв використання таких термінів, як «ковбаса», «стейк» або «шніцель» для рослинних продуктів. Заборона діяла навіть тоді, коли продукти чітко зазначалися на упаковці як «веганські» або «вегетаріанські».
Проти цього указу виступили кілька організацій та компаній. Вони вважали, що заборона обмежує їхню підприємницьку свободу та можливості у конкуренції. Тому вони вимагали, щоб цей указ було визнано недійсним. Французька Держрада звернулася до ЄСПЧ. Основним питанням було те, чи сумісна така заборона з правом ЄС – особливо з Регламентом (ЄС) № 1169/2011 – щоб держава-член мала право залишати використання певних термінів виключно за продуктами тваринного походження, навіть якщо найменування доповнюється уточнюючим застереженням, як «рослинний» або «веганський».
Загальна заборона неприйнятна
ЄСПЧ вирішив, що загальна, всеохоплююча заборона використання м’ясних термінів для рослинних продуктів порушує законодавство Союзу, якщо не існує специфічних, запроваджених законодавством Союзу найменувань. Національне регулювання, яке поширює певні терміни виключно на м’ясні продукти тваринного походження, є неприпустимим. Крім того, можна припустити, що інформація, надана згідно з Регламентом, забезпечує достатній захист прав споживачів, зазначили судді в Люксембурзі.
Якщо держава-член ЄС не запровадила законодавчо встановлені назви, виробникам веганських або вегетаріанських харчових продуктів не можна загальною забороною заважати використовувати загальновживані назви, пояснює ЄСПЧ далі.
Використання логотипу ЄС-Еко
У іншій справі ЄСПЧ також вирішив вироком від 4 жовтня 2024 року щодо використання логотипа ЄС-Еко (Справи: C-240/23). У провадженні йшлося про напій, що крім органічних інгредієнтів також містив додані вітаміни та мінерали. Німецькі органи заборонили виробнику використовувати логотип ЄС-Еко на цьому продукті, оскільки такі додатки дозволені відповідно до Регламенту ЄС 2018/848 лише тоді, коли вони є законодавчо необхідними. Однак цього випадку тут не було.
Проти цього рішення була боротьба виробника. На його думку, це було нерівне ставлення щодо аналогічного продукту, що імпортується з США. Це пов’язано з тим, що США вважаються третьою країною, правила виробництва і контроля якої оцінюються як рівноцінні з тими в ЄС. Це означає, що продукти, що відповідають правилам США щодо органічних або екологічних продуктів, можуть бути продані в межах ЄС.
Неправомірна конкуренційна дискримінація
ЄСПЧ в основному поділяв погляди німецького виробника і визначив неправомірну конкуренційну дискримінацію. Він чітко пояснив, що логотип ЄС-Еко можна використовувати на імпортованих продуктах харчування лише тоді, коли вони повністю відповідають нормам виробництва ЄС щодо сертифікації логотипом ЄС-Еко. Просте визнання рівноцінності стандартів третьої країни не достатньо. Інакше існує ризик введення в оману споживачів і спотворення конкуренції на внутрішньому ринку.
ЄСПЧ пояснив також, що це стосується використання логотипа ЄС-Еко. Якщо третя країна має власну сертифікацію для органічних/екологічних продуктів, то її можна використовувати в ЄС, якщо це не створить враження, що продукт відповідає нормативам ЄС.
Рішення ЄСПЧ показують, що компанії повинні ретельно формувати свої назви продуктів і прозоро інформувати про інгредієнти та способи виробництва.
MTR Legal консультує з питань охорони промислової власності та конкуренційного права.
