Cуд ЄС посилює захист авторських прав – рішення від 24.10.2024 – C-227/23
Європейський суд справедливості посилив захист авторських прав для творів з держав, що не входять до Європейського Союзу. У своєму рішенні від 24 жовтня 2024 року Суд ЄС заявив, що твори з третіх країн мають такий же захист авторських прав, як і твори з країн-членів ЄС (справа: C-227/23).
Суд ЄС цією ухвалою відповів на важливе питання, чи має значення країна походження твору для захисту авторських прав у ЄС. Судді це заперечили. Відповідно до Директиви ЄС 2001/29 захист авторських прав також поширюється на твори з третіх країн за межами ЄС. На думку Європейського суду, директива має перевагу над так званою Бернською конвенцією від 1886 року, зазначає юридична фірма MTR Legal Rechtsanwälte, що консультує, зокрема, з питань авторських прав та інших аспектів права інтелектуальної власності.
Спір про авторські права на дизайнерський стілець
Суд ЄС мав вирішити спір про авторські права між компанією зі Швейцарії та компанією з Нідерландів. Швейцарська компанія володіє авторським правом на дизайнерський стілець, що спочатку походить з США. Нідерландська компанія управляє мережею меблевих магазинів у Нідерландах та Бельгії та продає стілець, що нагадує дизайнерський стілець з США, на який швейцарська компанія має права. Тому компанія вимагала припинити рекламування стільця. Спір дійшов до Верховного суду Нідерландів, який передав питання до Суду ЄС. Судді в Люксембурзі повинні були з’ясувати, чи може твір прикладного мистецтва з третьої країни, автор якого не є громадянином ЄС, мати такий же захист авторських прав, як твір з країни-члена ЄС.
Для посилення захисту авторських прав у 1886 році укладено так звану Бернську конвенцію. Первісно вона служила захисту творів літератури та мистецтва за кордоном, адже за межами країни, де вони перебували під захистом авторських прав, їх могли копіювати та вільно поширювати. Протягом років Бернська конвенція була неодноразово переглянута.
Захист авторських прав за Бернською конвенцією
По суті, Бернська конвенція передбачає, що автори з держав, які підписали її правила, мають такі ж права в державах-підписантах, як і місцеві автори. Це, однак, не діє в повній мірі для творів прикладного мистецтва, як, наприклад, дизайнерські меблі. Тут діє застереження так званої матеріальної взаємності. Згідно з ним, твори, які в країнах свого походження захищені лише як зразки чи моделі, але не визнані як витвори мистецтва, у державах-підписантах не можуть претендувати на захист авторських прав.
Суд ЄС ухвалив, що це застереження про матеріальну взаємність не застосовується, коли йдеться про твори з третіх країн. Він пояснив, що використання цього застереження підривало б ціль Директиви ЄС 2001/29 щодо гармонізації авторських прав на внутрішньому ринку. Через застосування цього застереження твори прикладного мистецтва, що походять з третіх країн, могли б трактуватися по-різному у країнах-членах ЄС. Директива 2001/29 передбачає, що всі твори, що претендують на захист у ЄС, повинні оброблятися однаково незалежно від країни їх походження.
Застереження про матеріальну взаємність не застосовується
Окремі країни-члени не можуть самостійно обмежувати права, гарантовані директивою, посилаючись на Бернську конвенцію, підкреслив Суд ЄС. Жодна держава-член не може, на порушення правовільного союзу, застосовувати застереження про матеріальну взаємність до творів з третіх країн, як, наприклад, США, підкреслили судді в Люксембурзі. Національне право, яке обмежує захист цих творів, не може бути застосоване згідно з судовою практикою Суду ЄС.
Крім того, Суд ЄС зазначив, що права інтелектуальної власності також захищені статтею 17 параграфа 2 Хартії основних прав Європейського Союзу (GRCh) і всі обмеження цих прав повинні бути передбачені законом згідно зі статтею 52 параграфа 1 Хартії.
При правових суперечках в авторському праві або в інших питаннях права інтелектуальної власності, MTR Legal Rechtsanwälte є вашим компетентним партнером.
Зв’яжіться з нами !
